Назарова Ксенія Іванівна
Головна | Ігрові технології | Реєстрація | Вхід
 
Вівторок, 19.03.2024, 05:04
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 214
Новини ЧОІППО
Статистика
Форма входу

Ігрові технології навчання

 

 У сучасній школі гру з метою активізації та інтенсифікації навчального процесу використовують як на уроці, так і в позаурочний час. Навчальна гра передбачає ігрове моделювання подій та явищ, що вивчаються, вона також має чітко поставлену мету навчання і відповідний меті результат.

 Загальними ознаками гри є:

  •  умовний характер;
  •  
  •  добровільна участь;
  •  
  •  обмеженість часовими і просторовими рамками;
  •  
  •  невизначеність розвитку та результатів;
  •  
  • зацікавленість грою, що активізує інтелектуальні, духовні та фізичні сили людини (Й.Гейзенга).

 Функції навчальної гри:

  •  розширює кругозір;
  •  
  •  учні використовують знання, вміння і навички на практиці;
  •  
  •  розвиває пам'ять, мислення, увагу, фантазію, уяву, творчі здібності тощо.

 Ігри виховують самостійність, формують певні естетичні та світоглядні позиції, співробітництво, комунікабельність.

    Дидактична гра сприяє підвищенню рівня культури учня. Серед ігор, що використовують учителі, переважають кросворди, чайнворди, вікторини (О.Пруцакова). Однак, підвищуючи рівень знань учнів, вони не впливають на їхні ціннісні орієнтації, свідомість. Водночас існує багато ігор, розроблених як зарубіжними, так і вітчизняними педагогами, спрямованих на формування систем-ного мислення, свідомості та ціннісних орієнтацій, природоохоронної діяльності. Єдиного погляду на статус гри в навчанні немає. Деякі вчені вважають її методом навчання, інші — засобом навчання або навіть формою навчання. У будь-якому випадку гра стимулює пізнавальну активність учнів.

 У дидактиці немає єдиної класифікації навчальних ігор. У навчальному процесі використовують різні варіанти гри. За методикою проведення, дидактичною метою та шляхами її досягнення ігри поділяються на імітаційні, рольові, сюжетні, ігри-змагання, ігри-драматизації.

 Імітаційні ігри на заняттях зображують діяльність якоїсь організації, підприємства чи установи (наприклад, ділова нарада, збори, співбесіда). Сценарій такої гри описує сюжет, імітуючі процеси та об'єкти.

 Рольові ігри — такі, де виробляються дії, тактика поведінки, виконання функцій конкретної особи. Тут розробляється сюжет-п'єса, між учнями розподіляються ролі з обов'язковим змістом.

 Операційні ігри спрямовані на виконання конкретних операцій. Моделюється відповідний робо-чий процес, гра проводиться в умовах, що імітують реальні.

 За дидактичною метою ігри поділяються на:

  • актуалізуючі,   
  • формуючі,   
  • узагальнювальні,   
  • тренінгові,   
  • контрольно-корекційні.

 За характером педагогічного процесу:

  • пізнавальні, 
  • виховні,  
  • розвивальні,  
  • репродуктивні,  
  • продуктивні,  
  • творчі,  
  • діагностичні, 
  • профорієнтаційні  тощо.

 За формою взаємодії учасників:

  • індивідуальні,  
  • групові,  
  • змагальні,  
  • компромісні,  
  • конфліктні. 

Гра поряд з працею й навчанням – один з головних видів діяльності людини. Гра – це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння громадського досвіду, у якому складається та вдосконалюється самоврядування поведінкою.

 Більшості ігор властиві такі риси (С.А. Шмаков):

  • -Вільна розвивальна діяльність, яка робиться лише за бажанням дитини, задля задоволення від самого процесу діяльності, а не тільки від результату . 
  • -Творчий, значною мірою імпровізований, дуже активний характер цієї діяльності („поле творчості”). 
  • -Емоційна піднесеність діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція, атракція тощо (почуттєва природа гри, „емоційна напруга”). 
  • -Наявність прямих або непрямих правил, які відображають зміст гри, логічну та часову послідовність її розвитку.

Виховуючий потенціал самих різних ігрових проектів і програм, пропонованих дітям, частіше за все залежить від:

  • -змісту пізнавальної, етичної інформації, укладеної в правилах ігрових дій учасників;
  • -рівня самостійності учасників у пошуку засобів, узгодження дій з партнерами, самообмеження в ім'я досягнення мети й успіху, установлення доброзичливих стосунків;
  • -вибору учасниками зразків для наслідування.

Ігрова технологія (Г.К. Селевко) містить спектр цільових орієнтацій:

Дидактичні: розширення кругозору, пізнавальна діяльність; застосування знань, умінь, навичок у практичній діяльності; формування умінь і навичок, необхідних у практичній діяльності; розвиток трудових навичок.

Виховуючі: виховання самостійності, воля; формування певних підходів, позицій, етичних, естетичних і світоглядних установок; виховання співпраці, колективізму, товариськості, комунікативності.

Розвивальні: розвиток уваги, пам'яті, мови, мислення, умінь порівнювати, зіставляти, уяви, фантазії, творчих здібностей, емпатії, рефлексії, уміння знаходити оптимальні рішення.

Соціалізуючі: залучення до норм і цінностей суспільства; пристосовування до умов середовища; стресовий контроль, саморегуляція; навчання спілкування, психотерапія.

Ігрові технології в молодшому шкільному віці

 Для молодшого шкільного віку характерна яскравість і безпосередність сприйняття, легкість входження в образи. Діти легко залучаються до будь-якої діяльності, особливо в ігрову, самостійно організовуються в групову гру, продовжують ігри з предметами, іграшками.

 Діти діють за ігровими правилами (так, у випадку рольових ігор – за логікою розігруваної ролі, в імітаційно-моделюючих іграх разом з рольовою позицією діють «правила» імітованої реальності). Ігрова обстановка трансформує й позицію вчителя, вихователя, які балансують між роллю організатора, помічника й співучасника загальної дії.

 Найважливіша роль у цій моделі належить заключному ретроспективному обговоренню, у якому діти спільно аналізують хід і результати гри, співвідношення ігрової (імітаційної) моделі й реальності, а також хід ігрової взаємодії. Рольові ігри є невід’ємним атрибутом дитинства. Маленькі діти грають у „дочки-матері”, у „магазин”, „лікарню”, „школу”, „війну”. У цих іграх вони іменують дорослі стосунки, тим самим опановують світ з його складними законами. 

Гра – явище поліфункціональне. Неможливо назвати таку виховну, навчальну або розвивальну задачу, котру не можна б було вирішити за допомогою ігор.

Технологію використання рольових ігор для учнів з повним правом можна назвати новою педагогічною технологією. Її виховні, навчальні та розвивальні можливості широкі та багатогранні.

 Пізнавальний потенціал гри – це універсальна характеристика, яка притаманна, безумовно, будь-якій грі. Можна виділити два найбільш характерних моменти, які підсилюють цей потенціал у рольовій грі. По-перше, – це сам сюжет гри, що будується на основі літературних джерел і стимулює процес їх читання та осмислення.

 По-друге, принцип проведення гри. Не просто відповідність рольовим задачам, а участь у пізнанні віртуального світу, розвиток цих знань і виконання своєї ігрової функції.

 Гра – це унікальна система пропаганди кращих літературних творів історичного та фантастичного жанрів. Після гри є бажання перечитати, переосмислити знайомі книги. Настає  нове світорозуміння, виникає новий погляд на те, чого раніше не помічав. З’являється потреба прочитати, зрозуміти  незнайомі твори, котрі були використані в грі. Знайти відповіді на питання, які виникали в процесі гри. А це, у першу чергу, питання світоглядні, питання самовизначення, питання морального, духовного, етичного вибору. Може, відповіді не будуть знайдені, але людина замислиться, спробує зрозуміти себе та світ, повірити у свої потенційні сили та можливості.

 Головним правилом взаємин у грі є чесність. Кожен учасник ігрової дії зобов’язаний чесно виконувати всі правила гри, багато з яких важко контролювати. Без виконання цього правила гра може стати неможливою.

 Одним із завдань гри є надання гравцям можливості „проживання” в іншій світоглядній системі. Слід відмітити, що подібна можливість дуже рідко виникає в реальному житті, але її вплив на розвиток особливості людини важко переоцінити. Здатність „подивитися на світ чужими очами” є одним з важливих чинників, що забезпечують розуміння інших, не схожих на тебе людей, та більш адекватне саморозуміння.

Фактично, гра – це реальне життя, тільки більш концентроване, більш насичене героями та подіями, більш жорстоке, яке вимагає оптимальної активності душі та тіла.

 

 

 

Наш час
Ми у світі
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Педпреса
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz