Назарова Ксенія Іванівна
Головна | Готуємо четвертокласників до участі в конкурсі з української мови ім. П. Яцика | Реєстрація | Вхід
 
Вівторок, 19.03.2024, 05:19
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 214
Новини ЧОІППО
Статистика
Форма входу

Інтерактивне навчання — це навчання, побудоване на основі спілку­вання та взаємодії, що реалізуються і в технологіях, і в методах, і в органі­заційних формах.

 

Інтерактивне навчання

 Використання досить нового терміну «інтерактивний» у методичній літературі на сьогодні не є сталим. Зустрічаємо формулюван­ня й трактування такі, як «інтерактивне навчання», «інтерактивна техно­логія», «сукупність технологій», «інтерактивні форми» та ін. Але головне, що мова тут іде саме про процес спілкування, в якому відбувається обмін інформацією, вміннями, досвідом між учнями та вчителем або учнем та учнем. За О. І. Пометун, суть інтерактивного навчання полягає в тому, що «навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання співпраці), де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють що вони роблять, рефлектують з при­воду того, що вони знають, уміють і здійснюють. Підгрунтя інтерактивного навчання закладено ще в радянській школі XX ст. й пов’язане з використанням бригадно-лабораторного, проектно­го методу, колективного способу навчання (КСН) та ін.

 Мета інтерактивного навчання

 Підготовка особистості до реального життя, формування громадянської позиції, перехід від особис­тості учня, що самоідентифікується, до особистості, яка саморелізується. Інтерактивні технології навчання стимулюють потребу учня в реалізації свого потенціалу. Освітні та розвивальні цілі виступають як супутні. Використан­ня інтерактивного навчання, на відміну від інших систем навчання, дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації (до 90 %); навчання орієнтоване, на відміну від традиційно­го, не тільки на засвоєння знань, але й на розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Головним джерелом мотивації є інтерес самого учня, в результаті чого навчальній діяльності притаманний високий рівень ак­тивності. Учитель, виступає як рівноправний партнер учнів, виконує організаційні та консультаційні функції. Існує досить значна кількість підходів до класифікації інтерактивних технологій навчання. У посібнику «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчан­ня» (О. Пометун, Л. Пироженко) пропонується, наприклад, така класифі­кація (за метою уроку та формою організації навчальної діяльності)

 Класифікації інтерактивних технологій навчання

  • технології кооперативного навчання;
  • технології колективно-групового навчання;
  • технології ситуативного навчання;
  • технології опрацювання дискусійних питань.

В. В. Мельник пропонує інтерактивні методи поділяти на превентив­ні інтеракції (тренінг, консультації та ін.), імітаційні інтеракції (інсцену­вання, ділові ігри, диспут, «мозковий штурм» та ін.), неімітаційні інтерак­ції (проблемна лекція, конференція, практикум тощо).

 Орієнтовна структура уроку із застосуванням інтерактивного навчання

 

1. Мотивація діяльності. Етап має на меті зацікавити учнів темою уроку. Використовуються навчальні проблемні ситуації, наочність, нескладні інтерактивні техно­логії («Мікрофон», «Криголам» тощо).

2. Визначення теми й очікуваних результатів. Доцільно залучити до цієї діяльності учнів. Очікувані результати не­обхідно формулювати через відповідні дієслова: «Після уроку учні змо­жуть…».

3. Надання необхідної інформації. Це може бути міні-лекція, знайомство з текстом, випереджальні за­вдання. Тут можуть бути актуалізовані знання, які учні вже мають.

4. Інтерактивна вправа. Це основна частина уроку і за змістом, і за обсягом.

5. Підбиття підсумків і рефлексія результатів. Під час цього етапу учні повинні усвідомити, чого вони навчились на уроці, визначити своє ставлення до роботи й обговорюваної теми, порів­няти своє сприйняття з думками та поглядами інших.

 Необхідно також обов’язково порівняти реальні результати з очікуваними, зробити висновок, оцінювання!


Інтерактивні методи навчання

 

Коли на уроці учні спілкуються між собою:

  • розмовляють;
  • дискутують;
  • обговорюють.

Опрацьовуючи конкретний матеріал, відбувається форма навчання, яку називаємо «інтерактивні методи навчання».

 

Що означає «інтерактивне навчання»? Слово «інтерактивне» складається з двох слів «інтер» та «активне». Перша частина слова – «інтер» - це приросток (префікс). Він походить з латинського «inter-». В латині «inter-» означає

  • «взаємно»;
  • «обопільно»;
  • «вкупі»;
  • «спільно»;
  • «між».

Друга частина слова – «активне», також походить з латини – від слова «activus». Воно означає

  • «рухливе»;
  • «діяльне»;
  • «жваве»;
  • «енергійне».

Так що, «інтерактивне навчання» – це технології навчання, які дають можливість та сприяють учням

  • спільно, взаємно, обопільно та вкупі
  • жваво, енергійно й рухливо займатися під час навчального процесу.


 Інтерактивне навчання – це діалогове навчання, яке веде до:

  • взаєморозуміння;
  • взаємодії;
  • взаємного вирішення загальних завдань;
  • між учнями та між учнями й вчителем.

 

Інтерактивне навчання є постійною активною взаємодією всіх учнів. Інтерактивне навчання – це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель – рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання.

До якого з типів навчання належить інтерактивне навчання?

Типи й методи навчання поділяються, залежно від участі школярів у навчальній діяльності, – на активні та пасивні. Інтерактивне навчання є певним різновидом активного. Основа пасивного навчання – це думка, що дитина приходить у школу, як губка, яка всмоктує в себе інформацію, передану вчителем. Знання переходить від учителя до дитини. Найважнішим чинником успіху є вдосконалені програми та підручники. Основа активного навчання – це думка, що в дитини великий попередній досвід. При наявності нової інформації, чи нового досвіду – попереднє знання проходить реструктуризацію в нове знання. Дитина є творцем свого власного знання. Найважнішим чинником успіху є бажання вчитися та співпраця учителя з учнем.

Як відбувається інтерактивне навчання?

Інтерактивне навчання може відбуватися:

  • у парах (2 учні)
  • у мікрогрупах (3 – 4 учні)
  • у малих групах (5 – 6 учнів) разом з учителем.


Інтерактивне навчання:

  • рухливе
  • жваве
  • енергійне.



Під час інтерактивного навчання діти та учні:

 

  • активно спілкуються
  • сперечаються
  • не погоджуються з співрозмовником
  • перечать один одному.

Чим відрізняються "активні методи навчання” від "інтерактивного навчання”?

"Активні методи начання” – це навчання, яке дає можливість дітям у дошкільних закладах та учням школи в парах, мікрогрупах, або малих групах маніпулювати предметним матеріалом шляхом спостережень, дослідів та випробувань різних можливостей для розв’язання поставленої задачі чи проблеми.

 

"Інтерактивні методи навчання” – це навчання, яке дає можливість дітям у дошкільних закладах та учням школи в парах, мікрогрупах, або малих групах опрацьовувати навчальний матеріал розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.

 

Чому інтерактивні технології навчання успішні?

Інтерактивні методи навчання дуже успішні, бо в їх основу покладено науково-дослідні докази щодо того, як людина природньо сприймає нову інформацію та перетворює її на знання.

 

Чому інтерактивні методи навчання успішні з дітьми дошкільного віку?

Мала дитина, яка навчається у молодшій або середній групах дошкільного закладу, задає дуже багато запитань. Для цього вона потребує слухача, хоча не завжди рахується з його потребами. Вихователям пропонується заохочувати та стимулювати цей потік запитань, бо саме він допомагає дитині природньо розвивати та поглиблювати свої знання. Найкращий спосіб розвивати в дитини дошкільного віку нові знання – це через діяльність у різних куточках або центрах. У них діти займаються парами, мікрогрупами або малими групами разом з вихователем. Важливо, щоб діяльність була рухливою, жвавою та енергійною.

 

Яка роль вчителя в ході інтерактивного навчання?

Інтерактивне навчання передбачає переосмислення ролі вчителя в навчальному процесі. Традиційно вважалося, що учитель мусить бути фахівцем, досконало володіти фактажним матеріалом предмету, якого навчає. Вміння подавати фактажний матеріал вважалося менш важливим, особливо в основній школі та старших класах. Така думка переходила навіть у рівень зарплати, коли розповсюджено було, що вчитель-фахівець, який вчив у старших класах отримував вищу зарплату, ніж учитель початкових класів. Це обґрунтовувалося тим, що вчитель початкових класів мусить менше «знати», ніж вчитель страших класів. Будь-який вчитель початкових класів (та вихователь ДНЗ) розуміє, що це не так! Майстерність учителя – вміння організувати навчання.

Коли вчителі переходять на інтерактивне навчання, знання традиційних предметів (нпр. математика, мова, історія, географія – як фактажного матеріалу) стає менш важливим. Основою майстерності вчителя стає вміння володіти класним навчальним процесом, вміння організувати навчання, щоб учні вчилися. Учитель, яка використовує інтерактивне навчання, змушена замислитися над тим, – як вчити? Вона сприяє та веде навчальний процес, намагаючись бути посередником між державними стандартами, навчальними матеріалами та учнем. Вона замислюється над тим, які методи, технології та прийоми навчання використати на уроці, щоб найкраще сприяти навчанню учня.

 

Пам’ятай, що коли дитина дошкільного віку чемненько сидить на стільчику, дивиться на Тебе і слухає – вона не навчається!

 

Чому інтерактивні методи навчання успішні в початкових класах? Дитина віку початкових класів задає багато запитань, які починаються запитальними займенниками: "як?” та "чому?”. Питання дитини віку початкових класів стосуються, майже без винятку, світу, який її оточує. В старших групах дошкілля та молодших початкових класах, діти щойно починають розвивати розуміння потреб слухача. Через таку природню неспроможність враховувати потреби співрозмовника, діти на п’ятому, шостому та сьомому році життя часто не розуміють, чому їхні запитання чи пояснення незрозумілі однокласникам та дорослим. Вихователям і учителям пропонується заохочувати дітей ставити запитання, які починаються займенниками "як?” і "чому?”. Відповіді дітям необхідно шукати не в книжках чи підручниках, а за допомогою спілкування, використовуючи інтерактивні технології навчання. 

Бажано, щоб учителі, працюючи з дітьми в малих групах ставили їм запитання, які починаються запитальними займенниками ”як?” і "чому?”. Поставивши запитання, учителям необхідно заохочувати дітей на них самостійно, нешаблонно відповідати. Ця зосередженість на запитаннях "як?” і "чому?” уможливлює дитині природній розвиток та поглиблення знань.

Як розвивається культура мовлення під час уроків, на яких використовуються інтерактивні методи навчання?

У других, третіх та четвертих класах початкової школи діти починають прагнути взаєморозуміння. Коли дитина-слухач не погоджується, бо не розуміє того, що дитина-мовець старається пояснити, виринає суперечка. Співрозмовник, який має навики культурного спілкування, не розуміючи почуте, ставить запитання. Дитина-спірозмовник, не розуміючи почуте, починає перечити. В такий спосіб виринає сутичка – суперечка. Таку суперечку учителям необхідно заохочувати під час уроків. Додатково учителям треба спеціально планувати так, щоб суперечка між дітьми відбувалася. Нажаль, часто буває навпаки, коли на перервах у школах можна почути від учителів "Діти, не сваріться!”. Учителі не свідомі, що якраз через суперечку, неузгодженість думок, діти природньо розвивають та поглиблюють свої знання.

Важливою частиною інтерактивного навчання є зосередженість на культурних формах спілкування. Навики культурного спілкування можна розвинути лише тоді, коли в учнів є багато можливостей, перебуваючи під наглядом учителя, - активно сперечатися. У школах часто присвячуються окремі уроки, які називаємо "культура мовлення”. Нажаль, під час таких уроків дітям лише пояснюються «правильні форми» спілкування, а до дійсного їхнього випробування допускається рідко.

Найкращий спосіб, щоб діти віку початкових класів мали багато можливостей сперечатися та активно розвивати навики культурного усного мовлення – це діяльність у різних куточках чи центрах, де вони працюють парами, мікрогрупами або малими групами разом з учителем. Важливо, щоб під час діяльності учні жваво, енергійно та діяльно спілкувалися.

Чому інтерактивні методи навчання успішні з учнями основної школи?

У четвертих, п’ятих та шостих класах учні використовують усне мовлення для вдосконалення власних знань. Якщо вони мали можливість у молодших початкових класах на уроках сперечатися, вони усвідомлюють потреби слухача. Такі учні здатні висловлюватися, враховуючи потреби співрозмовника. Пояснюючи свою точку зору чи своє розуміння проблеми, учні вдосконалюють та поглиблюють свої власні знання. Навчаючи інших, вони самі навчаються.

Найкращий спосіб в учнів старшої початкової школи та молодшої основної школи розвивати та поглиблювати знання зі всіх предметів – це діяльність у парах, мікрогрупах та малих групах. Важливо, щоб діяльність давала можливість учням обговорювати різні точки зору, висловлюючи своє особисте трактування події, задачі чи проблеми.

 

Пам’ятай, що коли учень під час уроку сидить за партою й дивиться в підручник, не спілкуючись з однокласниками та не обговорюючи з ними теми уроку, він не навчається.

 


автор статті: А. Винницька

Наш час
Ми у світі
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Педпреса
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024Створити безкоштовний сайт на uCoz