Формування життєвих компетентностей учнів на уроках математики
Автор: Попова Олена Михайлівна
Навчальний заклад: Слобожанська гімназія №2 Зміївської районної ради
(1 слайд) Формування життєвих компетентностей учнів на уроках математики
Ми навчаємося не для школи, а для життя. Сенека Молодший
(2 слайд) Якщо уважно подивитися по сторонах, роль математики в житті людини стає очевидною. Комп’ютери, сучасні телефони та інша техніка супроводжують нас кожен день. Без знання основних математичних законів і вміння ними користуватися у сучасному світі стає дуже важко навчатися практично будь-яких професій. З цифрами та операціями з ними мають справу не тільки фінансисти і бухгалтери. Та й в повсякденному житті приходиться вирішувати математичні завдання. Як встигнути на поїзд? Чи вийде з кілограма м’яса приготувати вечерю для десяти осіб? Тощо. Математика в нашому житті незримо присутня практично постійно. Без неї ми не зможемо порахувати гроші та заплатити за товар в магазині, в дорослому житті – правильно розрахувати свій сімейний бюджет. Ось чому так важливо, щоб наша молодь мала ґрунтовну математичну підготовку.
(3 слайд) Тому формування предметної математичної компетентності учнів початкової школи є особливо актуальною у сучасному освітньому просторі, а також є необхідною складовою для реалізації учнів як успішних особистостей.
(4 слайд) Математична компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.
У зв’язку з цим виокремлюються пріоритетні завдання:
підготувати учнів до цілісного сприйняття світу;
вчити обґрунтовувати власні дії, розпізнавати проблеми, які вирішуються із застосуванням математичних методів;
розвивати логічне міркування, вміння виконувати дії за алгоритмом, користуватися знаковою інформацією, орієнтуватися у просторі;
вдосконалювати здатність застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях, пов’язаних із реальним життям.
На уроках я намагаюся переконати учнів, що математика виникла і розвивається для задоволення практичних потреб людини. Так, поняття «Дріб» людину примусила ввести її діяльність (потреба ділити ціле на частини).
(5 слайд) Задача: Мама купила 21 кг картоплі. Потрібно, щоб її вистачило на тиждень, Скільки кг картоплі можна використовувати кожного дня?
Задача: У Варвари є монетки по 25к. та 10к. Скільки олівців вона зможе купити, якщо олівець коштує 5 к.?
(6 слайд) При вивченні симетрії діти повинні зрозуміти, що це не тільки краса (сніжинка, крильця метелика). Що вона потрібна при конструюванні літака, архітектурної споруди та ін. Дітям потрібно навчитися креслити правильно і точно різні геометричні фігури.
Математичні задачі можуть бути джерелом знань учнів про здоров’я людини. Є такі завдання, у сюжеті яких містяться факти з реального життя, які здатні чинити більший вплив, ніж довга лекція про збереження та зміцнення свого здоров’я.
(7 слайд) Задача 1. Доросла людина повинна спати 8 годин, а дитина на 2 години більше. Скільки годин повинна спати дитина, щоб бути здоровою?
Задача 2. Артемові можна працювати за комп’ютером 15хвилин. Він уже 10 хвилин попрацював. Скільки хвилин ще можна йому працювати, щоб не пошкодити зір?
На уроках я використовую сюжетні задачі з екологічним змістом.
Задача. Щоб врятувати дерево від гусениць, на стовбурі вирізають смужку кори й утворене кільце намащують спеціальним клеєм. За годину лісник зробив кільця на 30 деревах, а його син – на 10 деревах. Скільки дерев вони врятували?
Задача. У лісі росло 68 ялинок. Перед Новим роком робітники лісгоспу зрубали 47 ялинок, а навесні посадили 65. Скільки ялинок стало в лісі? Чому посадили більше, ніж зрубали?
На уроках намагаюсь створювати проблемну ситуацію. Скажімо, завдання геометричного змісту (Задача 1: Потрібно купити килим. Що для цього потрібно зробити? Задача 2: При посадці волоського горіха потрібно виділити 36 кв.м землі. Скільки можна висадити цих дерев на ділянці, площа якої 324 кв.м, щоб вони не заважали один одному?)
Математичні задачі виконують ще й виховну функцію. Вони дають змогу пов’язати навчання з життям, ознайомити учнів з пізнавально-важливими фактами та предметами навколишнього світу, виховувати любов до своєї землі, бажання зробити і свій посильний внесок у загальну справу. А внутрішня краса самої математики, різноманітність і оригінальність прийомів розв’язування задач викликають у школярів відчуття задоволення.
Підвищений інтерес в учнів викликають сюжетні задачі, з якими вони рідко, а то й зовсім не зустрічаються у підручниках, але які пов’язані з сьогоденням, містять нову для них інформацію. Це, наприклад, задачі економічного змісту: бюджет сім’ї, податки, робота банків, ведення фермерського господарства т. п. Діти охоче розв’язують задачі природничого змісту, а часто і самі їх складають.
Для цього я використовую на уроках математики сюжетні задачі з краєзнавчим змістом для формування громадянської компетентності:
Розповідь вчителя
Водяна біла лілея – квітка з «Червоної книги», її майже не стало на ставках та річках. Але останнім часом ми дбайливіше ставимося до нашої природи і ця квітка з’явилася знову.
Задача
Ось і розквітли на річці 6 лілей, а наступного дня ще 4. Скільки всього лілей розквітло на річці?(8 слайд) Щоб підготувати дитину до життя, сформувати компетентну особу, необхідно створювати мотивацію для пошуку математичних знань, бо вона розвиває в учнів цікавість.
Стародавні римляни вважали, що корінь навчання гіркий. Але коли вчитель бере в союзники інтерес, коли учні „хворіють” жагою знань і тягою до активної розумової праці, корінь навчання змінює смак.
Учіть математику! Будете знати математику – будете знати все! Академік П.Л.Капіца.
