Шляхи реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти через оновлення змісту початкової освіти.

З’явився розділ  «Літературне читання», в якому  прописані «Коло читання», «Навички читання», «Досвід читацької діяльності», «Літературна творча діяльність» Навчаючи рідної мови, учитель має виховати духовно багату мовну особистість, яка любить, поважає, захоплюється мовою. Питання підготовки педагогів до реалізації змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти є чи не найголовнішим сьогодні.

Початкова школа повинна допомогти реалізувати здібності кожної дитини і створити умови для індивідуального розвитку школяра. З цією метою у Державному стандарті початкової освіти було визначено необхідність розвитку пізнавальних здібностей, формування в учнів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, формування бажання і вміння вчитися .У новій редакції Державного стандарту метою початкової освіти визначено розвиток пізнавальних здібностей школярів.   Отже, нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра. Новим Держстандартом передбачено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів.      

Державний стандарт початкової загальної освіти складається з:

 - Базового навчального плану початкової загальної освіти;

 - загальної характеристики інваріативної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;

- державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

  Інваріативна складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою таких освітніх галузей, як «Мови та літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Здоров’я та фізична культура», «Технології» та «Мистецтво». Освітня галузь «Мови та літератури» у Типових навчальних планах (наказ МОНМСУ від 10.06.2011р. № 572 «Про Типові навчальні плани початкової школи»)реалізується через навчальні предмети «Українська мова (мова і читання), «Російська, інша мова національної меншини (мова і читання)», «Іноземна мова».  На вивчення української мови передбачено 7 годин на тиждень, що на 1 годину менше ніж у попередньому нормативному документі.

 Освітні галузі «Математика» «Природознавство» реалізуються через навчальні предмети «Математика», «Природознавство». Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі». Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатикиОсвітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» або інтегрованим курсом «Мистецтво». Звертаю вашу увагу на наступне, на реалізацію освітньої галузі «Мистецтво» у Типових навчальних планах початкової школи з українською мовою навчання передбачено 2 тижневі години, а у школах з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини та школах з навчанням російською - тільки 1 годину, що доречним є впровадження інтегрованого курсу «Мистецтва». Отже, маємо основний нормативний документ визначення загальнодержавних вимог до освіченості випускників початкової школи. Підсумовуючи вищесказане, ще раз звертаю увагу на зміни нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти: - Державний стандарт ґрунтується на засадах особистіно зорієнтованого та компетентнісного підходів;

 - розроблено єдиний зміст освітніх галузей для класів з різними мовами навчання; - передбачено вивчення іноземної мови з 1 класу в усіх загальноосвітніх навчальних закладах;

 - посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь «Природознавство» та Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах;

 - передбачено впровадження інформаційно-комунікаціних технологій в освітній процес початкової школи. У зв’язку з цим, в освітній галузі «Технології» виокремлено змістову лінію «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями». Тому Базовим навчальним планом передбачено по 2 тижневі години у 2-4 класах на зазначену освітню галузь; - у змісті кожної освітньої галузі передбачено діяльнісну лінію;

 - нова редакція Державного стандарту зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра;

 - на варіативну складову відведено по 2 години у 1, 2, 3, 4 класах (раніш було від 1 до 3 додаткових годин) Якісне впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти буде, в першу чергу, залежите від учителя – його готовності та здатності до реалізації..

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ. МОВНИЙ КОМПОНЕНТ» Метою освітньої галузі «Мови та літератури» у новій редакції Державного стандарту загальної початкової освіти є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Освітня галузь «Мови і літератури» складається з мовного та літературного компонентів. Зміст освітньої галузі у новому Державному стандарті складається з чотирьох змістових ліній: мовленнєва (основна змістовна лінія); мовна; соціокультурна; діяльнісна. Звертаємо вашу увагу, що з’явилася нова змістовна лінія - діяльнісна лінія. Але основною змістовою лінією залишається мовленнєва. При цьому мовна , соціокультурна і діяльнісна лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

      Тобто у Новому стандарті більше уваги звертається на розвиток мовлення учнів та формування комунікативної компетентності..

1. Звертається увага на формування мовленнєвого етикету . У Новому стандарті з’явилися розділи «Особливості національного мовленнєвого етикету», «Правила мовленнєвої поведінки» та відповідно Державні вимоги до рівня підготовки учнів.

2. З метою формування соціокультурної компетентності з’явився новий розділ «Соціальні ролі», який передбачає розвиток уміння встановлювати елементарні комунікативні контакти під час виконання соціальних ролей у різних життєвих ситуаціях. Поява діяльнісної лінії передбачає формування загальнонавчальних умінь і навичок, а саме навчально-організаційних, навчально-інформаційних, навчально- інтелектуальних, творчих, контрольно-оцінювальних.

    Зміст навчання української мови як державної та інших мов, як навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов’язаними та спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей. Зміст мовленнєвої лінії та види мовленнєвої діяльності залишилися такими самими, як і у чинному стандарті, але є деякі доповнення. У Державному стандарті 2011р. у мовленнєвій діяльності говоріння є доповнення : уміти сприймати та будувати діалогічні і монологічні висловлювання у таких сферах спілкування, як особистісна, навчальна, соціально-побутова і світ природи . Соціокультурна лінія не передбачає особливих змін, але є деякі доповнення. Зміст освіти визначений більш чітко та лаконічно. Державні вимоги доповнюються згідно з сучасними комунікативними технологіями. З’явився новий розділ «Український соціум»

ВИСНОВКИ У новому Державному стандарті зазначені позитивні зміни: наступність змісту дошкільної та початкової освіти, впровадження особистісно-орієнтованого підходу у навчанні, формування ключових компетентностей (загальнокультурної,громадянської, здоров'язбережувальної ,та інформаційно-комунікаційної) які передбачають особистісно- соціальний та інтелектуальний розвиток учнів початкової школи, формування предметних і міжпредметних компетенцій , розроблений єдиний зміст стандарту для усіх мов навчання, зміст стандарту максимально розвантажений, логічно вибудуваний, доступний .

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МАТЕМАТИКА» Розглянув і порівняв чинний Державний стандарт та нову редакцію Державного стандарту зробили висновки, що суттєвих змін в освітній галузі «Математика» не відбулося. Але хочемо відмітити позитивні зміни нового Державного стандарту. Мета Державного стандарту 2005 року : розвиток молодших школярів через засвоєння математичних понять та формування в них спеціальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і достатніх для вивчення математики в наступних класах. Мета Державного стандарту 2011року направлена на розвиток предметної математичної компетентності і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі. У Державному стандарті 2011року позитивне те, що завдання направлені на: формування цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв'язуються із застосуванням математичних методів; творчого підходу та емоційно-цілісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися. Зміст освітньої галузі максимально розвантажений, логічно вибудуваний, доступний. Документ максимально зрозумілий для вчителя. Звертаємо увагу на зміни, які відбулися у змісті освітньої галузі «Математика": змістова лінія «Властивості та відношення предметів. Лічба» та «Числа і дії над ними» об’єднані в одну «Числа. Дії з числами»; змістова лінія «Числові та буквені вирази», «Рівність, нерівність. Рівняння» - у «Математичні вирази. Рівності. Нерівності»; змістова лінія «Геометричні фігури та їх властивості. Геометричні тіла» змінено на «Просторові відношення. Геометричні фігури» (учні повинні розпізнавати геометричні фігури у просторі ,додається геометрична фігура - піраміда); змістова лінія «Величини та одиниці вимірювання величин» має назву у новому Державному стандарті «Величини»; виокремлено змістову лінію «Сюжетні задачі» введено нову змістову лінію «Робота з даними», яка упроваджується з 2 класу Хочеться підкреслити наступне. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Задача. Структура задачі. Загальні прийоми роботи із задачею мати уявлення про сюжетну задачу, виділяти її структурні компоненти; проводити семантичний аналіз тексту задачі та подавати його результати у вигляді схеми, рисунка, таблиці; складати план розв'язання складеної задачі, пояснювати вибір дій; записувати розв'язання задачі діями з поясненням, виразом або рівнянням; знаходити різні способи розв'язування задачі, визначати раціональний, перевіряти правильність розв'язання задачі; складати задачі за рисунком, схемою, математичним виразом, за практичними діями з предметами, задачі, аналогічні та обернені до розв'язаної Прості і складені задачі розв'язувати прості сюжетні задачі, що розкривають зміст арифметичних дій, задачі на знаходження невідомого компонента дій, задачі, які містять відношення різницевого та кратного порівняння, задачі на знаходження частини від числа або числа за його частиною, задачі з пропорційними величинами; розв'язувати складені задачі, що є композицією з двох-чотирьох видів простих задач, задачі на знаходження четвертого пропорційного, задачі на пропорційне ділення, на знаходження невідомого за двома різницями, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу, на одночасний рух двох тіл Робота з даними Таблиці, схеми, діаграми мати уявлення про способи подання інформації; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, діаграмах; заносити дані до таблиць; використовувати дані для розв'язання практично зорієнтованих задач; під керівництвом учителя знаходити інформацію за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

 Висновки Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно- соціальний та інтелектуальний розвиток,

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» Головна відмінність : посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь «Природознавство» Метою освітньої галузі ―Природознавство є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально- пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе; формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини; розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування; забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю; засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою; оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства. З'явилося нове навчальне завдання, а саме,- оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи і суспільства; розвивальне завдання – забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю, виховне завдання – засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою. Основною є предметна природознавча компетентність – це особистісне утворення, що характеризує здатність учня, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа".

     Відмінність нового Державного стандарту між чинним полягає що Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах. Зміст навчання освітньої галузі «Природознавство» є взаємозалежним, взаємопов’язаним та спрямованим на формування ключових і предметних компетентностей. Він складається з 7 складових частин, ніж, як у чинному – із 9. Відсутні: «Сонце – головне джерело енергії на Землі», «Повітря, вода, гірські породи, rрунт», « Організм – одиниця живої природи. Індивідуальний розвиток живих організмів. Різноманітність живих організмів», але вивчення цього навчального матеріалу більш лаконічно та чітко сформульовано у новому стандарті. З'явилась нова складова змісту – «Методи пізнання природи», яка передбачає такі державні вимоги: вести спостереження за предметами і явищами неживої природи та їх змінами, за організмами, їх поведінкою; проводити досліди з метою пізнання властивостей тіл і речовин, виявлення особливостей росту, розвитку і поведінки організмів, уміти фіксувати результати спостережень і дослідів; користуватися приладами, необхідними для пізнання природи, таблицями, діаграмами, схемами. У новому стандарті, у змісті « Об’єкти природи.» є доповнення: мати уявлення про перетворення і збереження речовин і сонячної енергії у природі, про теплові процеси та енергоносії; про організм людини як єдине ціле. У змісті «Взаємозв'язки в природі.» доповнення: мати уявлення про цілісність природи, встановлювати найпростіші взаємозв’язки між природними умовами на певній території та господарською діяльністю людини. У змісті «Україна на планеті Земля.» доповненням є: розпізнавати найхарактерніші рослини і тварини своєї природної зони. У змісті «Охорона і збереження природи.» доповнення: мати уявлення про цінність природи для життя людей, залежність життя людей від стану навколишнього середовища, виконувати правила поведінки у природі; брати участь у природоохоронній діяльності; дотримуватися народних традицій у ставленні людини до природи. У змісті «Рідний край» доповнення: мати уявлення про особливості погоди своєї місцевості.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО» У новій редакції Державного стандарту загальної початкової освіти пропонуються окрема освітня галузь «Суспільствознавство» починаючи з 3-го класу. Метою освітньої галузі «Суспільствознавство» є: особистий розвиток учня, формування його соціальної і громадської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок. Освітня галузь «Суспільствознавство» включає такі змістові лінії: Людина як особистість Людина серед людей; Людина в суспільстві; Людина і світ; Основними завданнями освітньої галузі направлені на соціалізацію особистості молодшого школяра, розвиток навичок взаємодії, накопичення досвіду комунікативної діяльності, формування вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки. Звертаємо вашу увагу на зміні, які відбулися в освітній галузі «Суспільствознавство»: змінено назви змістових ліній: «Людина , природа і суспільство» на «Людина в суспільстві»; введено нову змістову лінію «Людина і світ», яка націлена на формування уявлень про різноманітність народів у світі; Порівнюючи чинний Державний стандарт та нову редакцію Державного стандарту також визначили доповнення у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки. А саме: у розділі «Людина в суспільстві» зазначено: знати права споживача, виявляти інтерес до розв’язання проблем, які впливають на життя місцевих громад і країни в цілому; у розділі «Людина і світ» зазначено: усвідомлювати необхідність толерантного ставлення до різних країн і народів. У Новому стандарті через освітню галузь «Суспільствознавство» формуються: - громадська компетентність – здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства; - Наступність і перспективність у межах предмета і його зв'язок з іншими дисциплінами в системі початкового навчання. Освітні галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі». Висновки: У Новому Державному стандарті зазначені позитивні зміни: по - перше: розподіл галузі «Людина і Світ» на дві освітні галузі: «Природознавство» та «Суспільствознавство»; по – друге: розподіл дає змогу повністю реалізувати предметну компетентність, яка дає можливість засвоїти учням у процесі навчання досвіду специфічного для певного предмету діяльності, пов’язаного з набуттям нового знання, його перетворення і застосування.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ТЕХНОЛОГІЇ» Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра. Звертаю вашу увагу, що освітня галузь, яка раніше називалася «Технологія» зараз називається освітня галузь «Технології», тому що дана освітня галузь реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатики». Базовим навчальним планом у попередньому стандарті було передбачено по 2 тижневій годині у 1 класі й по 1 тижневій годині у 2-4 класах. У оновленому Державному стандарті на зазначену освітню галузь передбачено за базовим навчальним планом 1 година у 1 класі й 2 тижневі години у 2-4 класах. Метою освітньої галузі «Технології» у новій редакції Державного стандарту загальної початкової освіти є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Звертаємо увагу на зміни, які відбулися в змісті освітньої галузі «Технології»: змінено назви змістових ліній. Тепер це «Ручні техніки обробки матеріалів», «Технічна творчість», «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Самообслуговування» та введено нову змістову лінію «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями». Тепер дитина повинна не тільки бути готовою до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях, а й повинна вміти працювати із графічною інформацією й з комп’ютером; державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів націлюють не тільки на надання школярам інформації про різні види технологічної творчості, декоративно-прикладне мистецтво українського народу, призначення предметів побуту та можливості комп’ютера, але й передбачають наявність діяльнісної лінії у змісті освітньої галузі, тобто застосування знань у практичних ситуаціях.

  Початкова освіта як складова частина загальної середньої освіти спрямована на всебічний розвиток молодших учнів та повноцінне оволодіння ними всіма компонентами навчальної діяльності. Новий Державний стандарт початкової освіти це підтверджує у повній мірі.