Назарова Ксенія Іванівна
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
 
Вівторок, 20.11.2018, 11:07
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 193
Новини ЧОІППО
Категорії розділу
Мої статті [28]
Статистика
Форма входу
Головна » Статті » Мої статті

Шляхи реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти через оновлення змісту початкової освіти.

Шляхи реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти через оновлення змісту початкової освіти.

Основним  завданням школи на сьогодні, як  практикує Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року є «…обов’язковим здобуття усіма дітьми і молоддю повної загальної середньої освіти в обсягах, визначеними державними стандартами загальної середньої освіти»; урізноманітнення моделей організації освіти, зокрема для дітей, які проживають в сільській місцевості, оновлення змісту форм і методів в організації навчально-виховного процесу на засадах особистісної орієнтації, компетентісного підходу, підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій, створення умов для диференціації навчання, посилення професійної орієнтації та до профільної підготовки, забезпечення профільного навчання,  індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів відповідно до їх особистісних інтересів і здібностей».                

      Людина майбутнього повинна відповідати чотирьом освітнім принципам: учитися, щоб знати, учитися, щоб діяти, учитися, щоб жити разом, учитися, щоб жити. Ці принципи проголосила Міжнародна організація Юнеско. Тому освіта України переживає процес «перезавантаження»: нові державні стандарти, програми, підручники. 

      Безперечно, ми пишаємося освітніми здобутками радянської освітньої системи, вона давала міцні теоретичні знання (одна з кращих у світі).

            Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна дедалі більше інтегрує у світовий простір. Ці чинники ставлять перед освітою нові завдання. Державні стандарти й навчальні програми повинні відповідати вимогам часу, тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, техніки, педагогічні думки, новий освітній зміст.

            Державний стандарт – це основний документ, в якому визначені загальнодержавні вимоги навченості випускників на рівні початкової, базової і повної загальної освіти, покликаний упорядковувати навчальне навантаження школярів, перетворити його з чинника, що негативно позначається на їхньому фізичному і психологічному розвитку, на позитивний чинник такого розвитку.

            Новий державний стандарт початкової освіти затверджено постановою КабМІНу в квітні 2011 року, а Держстандарт базової і повної середньої освіти – у листопаді 2011 року.

            З вересня 2012 року розпочато впровадження Держстандарту початкової загальної освіти, з вересня 2013 року – базової шкільної освіти.

            Основні функції Держстандарту:

  • Посилення ролі школи в системі неперервної освіти
  • Розвантаження учнів, усунення надлишкової інформації
  • Створення умов для якісної диференціації шкільної освіти
  • Збереження єдиного освітнього простору в державі
  • Визначення рівнів загальноосвітньої підготовки як бази наступності (ДНЗ, ЗНЗ, ПТНЗ, ВНЗ)

То в чому ж відмінність нового Держстандарту від Держстандарту 2004 року?

            Позитивні зміни:

  • Нова редакція Державного стандарту зорієнтована на соціалізацію школяра
  • Забезпечено наступність у змісті дошкільної, початкової, базової й повної середньої освіти
  • Перевага надається особистісно зорієнтованому й компетентному підходу
  • Освіта набуває екологічного спрямування
  • У змісті кожної освітньої галузі передбачено діяльнісну лінію
  • Забезпечено використання здоров’язбережувальних, інформаційно-комунікаційних технологій
  • Розроблено єдиний зміст стандарту для всіх мов навчання.

До позитивних ознак належить і те, що Державний стандарт розроблений на основі державного стандарту загальної освіти зі спрямуванням таких освітніх галузей, як «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Технології», «Мистецтво», «Здоров’я і фізична культура» на розвиток наявних і формування нових предметних компетентностей. Упровадження держстандарту повністю змінює погляд на складову освіти, оскільки зазначений нормативний документ побудований на  особистісно зорієнтованому і компетентнісному підході до навчально-виховного процесу, забезпеченню наступності змісту дошкільної, початкової та базової освіти.

            Наступність   між дошкільним і шкільним навчанням, влучно висвітлений в словах В. Сухомлинського: «Школа не повинна вносити різкого перелому в житті дітей. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити те, що робила вчора. Нехай нове з’явиться в її житті поступово і не приголомшує лавиною вражень».

            Видатний вчений Л.С. Висотський у свій час висловив думку про те, що «шкільне навчання ніколи не починається з порожнього місця, а завжди спирається на певну стадію розвитку, досягнуту дитиною, сучасні діти не такі, якими були попередні покоління учнів, отже, вони потребують  від навчання чогось нового. Те, що було потрібно учора не є актуальним сьогодні».

            Початкова школа має стати справжнім міцним фундаментом подальшого розвитку особистості. Саме тому типові плани за новим Держстандартом регламентують використання здоров’язбережувальних технологій, акцентують увагу на природничій і екологічній освіті.

            Упроваджено нову освітню галузь «Природознавство», у початковій школі на вивчення цього предмета відводиться 2 години на тиждень. В освітній галузі «Технології» і в початковій і в базовій школі виокремлено 2 предмети «Трудове навчання» і «Інформатика». На їх вивчення у 2-4, 5-6 класах відведено по 1 годині на тиждень. У змісті нової галузі «мистецтво» поєднуються  музичне і образотворче мистецтво. Новим стандартом передбачені і додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, відвідування курсів за вибором, індивідуальних консультацій, групових занять. На жаль,  ми сьогодні не можемо скористуватися додатковими годинами, що передбачає новий держстандарт.

            За новими стандартами працюють 1-4 класи, навчальне навантаження яких протягом тижня розподілено таким чином, щоб забезпечити правильне чергування протягом дня й тижня уроків природничого, математичного й гуманітарного циклів із уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров’я і фізичної культури.

            Початкова освіта як складова загальної середньої освіти спрямована на всебічний розвиток молодших школярів і повноцінне засвоєння всіх компонентів навчальної діяльності.

            Новий державний стандарт початкової освіти спрямований на формування всебічно розвиненої, компетентної особистості, що вміє використовувати набуті знання для свого подальшого розвитку і вдосконалення особистості, пристосованої до життя в сучасному світі.

            У учнів початкової школи віковою особливістю є наочно-дієве та наочно-образне мислення (все, що  вивчаємо, потрібно побачити і доторкнутися до нього). В цей період відбувається активне освоєння навчальної діяльності. Починають розвиватися довільно увага і пам’ять. Але для тривалої концентрації дитині потрібна зовнішня допомога: цікаві картинки, звукові сигнали, ігрові ситуації як у 1,2 так і у 3 класах мають продовжуватися лінії дошкільного розвитку: пріоритетність виховних завдань, цілісність впливу на дитину через взаємозв’язок навчальної та ігрової діяльності. Бо під час гри діти вільніше, ніж під час будь якої іншої діяльності, ставлять цілі, реалізують їх, аналізують результати.

            Вчитель продовжує бути значимою фігурою. Але з’являється більш особливе відношення до нього, прагнення до спілкування з ним на перервах, прогулянках. У деяких другокласників може спостерігатися сильне прагнення до лідерства. Завдання вчителя полягає в тому, щоб негативні і позитивні емоції, породжувані невдачами чи успіхами в навчанні, використовували для активізації діяльності дітей.  

Упровадження держстандарту початкової школи повністю змінює погляд на складову  освіти, оскільки зазначений нормативний документ побудований на особистісно зорієнтованому і компетентісному підході до навчально-виховного процесу та забезпечує наступність змісту дошкільної та початкової  загальної освіти. Початкова школа має стати справжнім міцним фундаментом подальшого розвитку особистості кожного учня.

    Період навчання дитини в початковій школі є початком особливої навчальної діяльності, яка вимагає від дитини не лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль. Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме її подальший розвиток, успішне навчання та виховання.

Найважливішою цінністю, місією освіти стає виховання суспільства, яке здатне навчатися і розвиватися впродовж життя.

     Новий Державний стандарт початкової загальної освіти, розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, орієнтований на соціалізацію особистості молодшого школяра.

Основними змінами у порівнянні із попередньою редакцією є:

  • Засади особистісно-орієнтованого навчання.
  • Забезпечення наступності змісту дошкільної і початкової освіти
  • Єдині стандарти для всіх мов навчання
  • Посилення природничої складової
  • Здоров’я збережувальні технології та екологічна спрямованість освіти
  • Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес
  • Компетентнісний підхід. Це один із шляхів узгодження змісту освіти із сучасними потребами, інтеграцією до світового та європейського освітнього простору.
  • Чітке визначення результативної складової засвоєння змісту освіти

З’явився розділ  «Літературне читання», в якому  прописані «Коло читання», «Навички читання», «Досвід читацької діяльності», «Літературна творча діяльність» Навчаючи рідної мови, учитель має виховати духовно багату мовну особистість, яка любить, поважає, захоплюється мовою. Питання підготовки педагогів до реалізації змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти є чи не найголовнішим сьогодні.

Початкова школа повинна допомогти реалізувати здібності кожної дитини і створити умови для індивідуального розвитку школяра. З цією метою у Державному стандарті початкової освіти було визначено необхідність розвитку пізнавальних здібностей, формування в учнів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, формування бажання і вміння вчитися .У новій редакції Державного стандарту метою початкової освіти визначено розвиток пізнавальних здібностей школярів.   Отже, нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра. Новим Держстандартом передбачено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі початкових класів.      

Державний стандарт початкової загальної освіти складається з:

 - Базового навчального плану початкової загальної освіти;

 - загальної характеристики інваріативної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;

- державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

  Інваріативна складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою таких освітніх галузей, як «Мови та літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Здоров’я та фізична культура», «Технології» та «Мистецтво». Освітня галузь «Мови та літератури» у Типових навчальних планах (наказ МОНМСУ від 10.06.2011р. № 572 «Про Типові навчальні плани початкової школи»)реалізується через навчальні предмети «Українська мова (мова і читання), «Російська, інша мова національної меншини (мова і читання)», «Іноземна мова».  На вивчення української мови передбачено 7 годин на тиждень, що на 1 годину менше ніж у попередньому нормативному документі.

 Освітні галузі «Математика» «Природознавство» реалізуються через навчальні предмети «Математика», «Природознавство». Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі». Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатикиОсвітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» або інтегрованим курсом «Мистецтво». Звертаю вашу увагу на наступне, на реалізацію освітньої галузі «Мистецтво» у Типових навчальних планах початкової школи з українською мовою навчання передбачено 2 тижневі години, а у школах з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національної меншини та школах з навчанням російською - тільки 1 годину, що доречним є впровадження інтегрованого курсу «Мистецтва». Отже, маємо основний нормативний документ визначення загальнодержавних вимог до освіченості випускників початкової школи. Підсумовуючи вищесказане, ще раз звертаю увагу на зміни нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти: - Державний стандарт ґрунтується на засадах особистіно зорієнтованого та компетентнісного підходів;

 - розроблено єдиний зміст освітніх галузей для класів з різними мовами навчання; - передбачено вивчення іноземної мови з 1 класу в усіх загальноосвітніх навчальних закладах;

 - посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь «Природознавство» та Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах;

 - передбачено впровадження інформаційно-комунікаціних технологій в освітній процес початкової школи. У зв’язку з цим, в освітній галузі «Технології» виокремлено змістову лінію «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями». Тому Базовим навчальним планом передбачено по 2 тижневі години у 2-4 класах на зазначену освітню галузь; - у змісті кожної освітньої галузі передбачено діяльнісну лінію;

 - нова редакція Державного стандарту зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра;

 - на варіативну складову відведено по 2 години у 1, 2, 3, 4 класах (раніш було від 1 до 3 додаткових годин) Якісне впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти буде, в першу чергу, залежите від учителя – його готовності та здатності до реалізації..

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ. МОВНИЙ КОМПОНЕНТ» Метою освітньої галузі «Мови та літератури» у новій редакції Державного стандарту загальної початкової освіти є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Освітня галузь «Мови і літератури» складається з мовного та літературного компонентів. Зміст освітньої галузі у новому Державному стандарті складається з чотирьох змістових ліній: мовленнєва (основна змістовна лінія); мовна; соціокультурна; діяльнісна. Звертаємо вашу увагу, що з’явилася нова змістовна лінія - діяльнісна лінія. Але основною змістовою лінією залишається мовленнєва. При цьому мовна , соціокультурна і діяльнісна лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

      Тобто у Новому стандарті більше уваги звертається на розвиток мовлення учнів та формування комунікативної компетентності..

1. Звертається увага на формування мовленнєвого етикету . У Новому стандарті з’явилися розділи «Особливості національного мовленнєвого етикету», «Правила мовленнєвої поведінки» та відповідно Державні вимоги до рівня підготовки учнів.

2. З метою формування соціокультурної компетентності з’явився новий розділ «Соціальні ролі», який передбачає розвиток уміння встановлювати елементарні комунікативні контакти під час виконання соціальних ролей у різних життєвих ситуаціях. Поява діяльнісної лінії передбачає формування загальнонавчальних умінь і навичок, а саме навчально-організаційних, навчально-інформаційних, навчально- інтелектуальних, творчих, контрольно-оцінювальних.

    Зміст навчання української мови як державної та інших мов, як навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов’язаними та спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей. Зміст мовленнєвої лінії та види мовленнєвої діяльності залишилися такими самими, як і у чинному стандарті, але є деякі доповнення. У Державному стандарті 2011р. у мовленнєвій діяльності говоріння є доповнення : уміти сприймати та будувати діалогічні і монологічні висловлювання у таких сферах спілкування, як особистісна, навчальна, соціально-побутова і світ природи . Соціокультурна лінія не передбачає особливих змін, але є деякі доповнення. Зміст освіти визначений більш чітко та лаконічно. Державні вимоги доповнюються згідно з сучасними комунікативними технологіями. З’явився новий розділ «Український соціум»

ВИСНОВКИ У новому Державному стандарті зазначені позитивні зміни: наступність змісту дошкільної та початкової освіти, впровадження особистісно-орієнтованого підходу у навчанні, формування ключових компетентностей (загальнокультурної,громадянської, здоров'язбережувальної ,та інформаційно-комунікаційної) які передбачають особистісно- соціальний та інтелектуальний розвиток учнів початкової школи, формування предметних і міжпредметних компетенцій , розроблений єдиний зміст стандарту для усіх мов навчання, зміст стандарту максимально розвантажений, логічно вибудуваний, доступний .

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МАТЕМАТИКА» Розглянув і порівняв чинний Державний стандарт та нову редакцію Державного стандарту зробили висновки, що суттєвих змін в освітній галузі «Математика» не відбулося. Але хочемо відмітити позитивні зміни нового Державного стандарту. Мета Державного стандарту 2005 року : розвиток молодших школярів через засвоєння математичних понять та формування в них спеціальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і достатніх для вивчення математики в наступних класах. Мета Державного стандарту 2011року направлена на розвиток предметної математичної компетентності і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі. У Державному стандарті 2011року позитивне те, що завдання направлені на: формування цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв'язуються із застосуванням математичних методів; творчого підходу та емоційно-цілісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися. Зміст освітньої галузі максимально розвантажений, логічно вибудуваний, доступний. Документ максимально зрозумілий для вчителя. Звертаємо увагу на зміни, які відбулися у змісті освітньої галузі «Математика": змістова лінія «Властивості та відношення предметів. Лічба» та «Числа і дії над ними» об’єднані в одну «Числа. Дії з числами»; змістова лінія «Числові та буквені вирази», «Рівність, нерівність. Рівняння» - у «Математичні вирази. Рівності. Нерівності»; змістова лінія «Геометричні фігури та їх властивості. Геометричні тіла» змінено на «Просторові відношення. Геометричні фігури» (учні повинні розпізнавати геометричні фігури у просторі ,додається геометрична фігура - піраміда); змістова лінія «Величини та одиниці вимірювання величин» має назву у новому Державному стандарті «Величини»; виокремлено змістову лінію «Сюжетні задачі» введено нову змістову лінію «Робота з даними», яка упроваджується з 2 класу Хочеться підкреслити наступне. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Задача. Структура задачі. Загальні прийоми роботи із задачею мати уявлення про сюжетну задачу, виділяти її структурні компоненти; проводити семантичний аналіз тексту задачі та подавати його результати у вигляді схеми, рисунка, таблиці; складати план розв'язання складеної задачі, пояснювати вибір дій; записувати розв'язання задачі діями з поясненням, виразом або рівнянням; знаходити різні способи розв'язування задачі, визначати раціональний, перевіряти правильність розв'язання задачі; складати задачі за рисунком, схемою, математичним виразом, за практичними діями з предметами, задачі, аналогічні та обернені до розв'язаної Прості і складені задачі розв'язувати прості сюжетні задачі, що розкривають зміст арифметичних дій, задачі на знаходження невідомого компонента дій, задачі, які містять відношення різницевого та кратного порівняння, задачі на знаходження частини від числа або числа за його частиною, задачі з пропорційними величинами; розв'язувати складені задачі, що є композицією з двох-чотирьох видів простих задач, задачі на знаходження четвертого пропорційного, задачі на пропорційне ділення, на знаходження невідомого за двома різницями, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу, на одночасний рух двох тіл Робота з даними Таблиці, схеми, діаграми мати уявлення про способи подання інформації; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, діаграмах; заносити дані до таблиць; використовувати дані для розв'язання практично зорієнтованих задач; під керівництвом учителя знаходити інформацію за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

 Висновки Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно- соціальний та інтелектуальний розвиток,

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» Головна відмінність : посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь «Природознавство» Метою освітньої галузі ―Природознавство є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально- пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе; формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини; розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування; забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю; засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою; оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства. З'явилося нове навчальне завдання, а саме,- оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи і суспільства; розвивальне завдання – забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю, виховне завдання – засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою. Основною є предметна природознавча компетентність – це особистісне утворення, що характеризує здатність учня, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа".

     Відмінність нового Державного стандарту між чинним полягає що Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах. Зміст навчання освітньої галузі «Природознавство» є взаємозалежним, взаємопов’язаним та спрямованим на формування ключових і предметних компетентностей. Він складається з 7 складових частин, ніж, як у чинному – із 9. Відсутні: «Сонце – головне джерело енергії на Землі», «Повітря, вода, гірські породи, rрунт», « Організм – одиниця живої природи. Індивідуальний розвиток живих організмів. Різноманітність живих організмів», але вивчення цього навчального матеріалу більш лаконічно та чітко сформульовано у новому стандарті. З'явилась нова складова змісту – «Методи пізнання природи», яка передбачає такі державні вимоги: вести спостереження за предметами і явищами неживої природи та їх змінами, за організмами, їх поведінкою; проводити досліди з метою пізнання властивостей тіл і речовин, виявлення особливостей росту, розвитку і поведінки організмів, уміти фіксувати результати спостережень і дослідів; користуватися приладами, необхідними для пізнання природи, таблицями, діаграмами, схемами. У новому стандарті, у змісті « Об’єкти природи.» є доповнення: мати уявлення про перетворення і збереження речовин і сонячної енергії у природі, про теплові процеси та енергоносії; про організм людини як єдине ціле. У змісті «Взаємозв'язки в природі.» доповнення: мати уявлення про цілісність природи, встановлювати найпростіші взаємозв’язки між природними умовами на певній території та господарською діяльністю людини. У змісті «Україна на планеті Земля.» доповненням є: розпізнавати найхарактерніші рослини і тварини своєї природної зони. У змісті «Охорона і збереження природи.» доповнення: мати уявлення про цінність природи для життя людей, залежність життя людей від стану навколишнього середовища, виконувати правила поведінки у природі; брати участь у природоохоронній діяльності; дотримуватися народних традицій у ставленні людини до природи. У змісті «Рідний край» доповнення: мати уявлення про особливості погоди своєї місцевості.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО» У новій редакції Державного стандарту загальної початкової освіти пропонуються окрема освітня галузь «Суспільствознавство» починаючи з 3-го класу. Метою освітньої галузі «Суспільствознавство» є: особистий розвиток учня, формування його соціальної і громадської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок. Освітня галузь «Суспільствознавство» включає такі змістові лінії: Людина як особистість Людина серед людей; Людина в суспільстві; Людина і світ; Основними завданнями освітньої галузі направлені на соціалізацію особистості молодшого школяра, розвиток навичок взаємодії, накопичення досвіду комунікативної діяльності, формування вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки. Звертаємо вашу увагу на зміні, які відбулися в освітній галузі «Суспільствознавство»: змінено назви змістових ліній: «Людина , природа і суспільство» на «Людина в суспільстві»; введено нову змістову лінію «Людина і світ», яка націлена на формування уявлень про різноманітність народів у світі; Порівнюючи чинний Державний стандарт та нову редакцію Державного стандарту також визначили доповнення у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки. А саме: у розділі «Людина в суспільстві» зазначено: знати права споживача, виявляти інтерес до розв’язання проблем, які впливають на життя місцевих громад і країни в цілому; у розділі «Людина і світ» зазначено: усвідомлювати необхідність толерантного ставлення до різних країн і народів. У Новому стандарті через освітню галузь «Суспільствознавство» формуються: - громадська компетентність – здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства; - Наступність і перспективність у межах предмета і його зв'язок з іншими дисциплінами в системі початкового навчання. Освітні галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Я у світі». Висновки: У Новому Державному стандарті зазначені позитивні зміни: по - перше: розподіл галузі «Людина і Світ» на дві освітні галузі: «Природознавство» та «Суспільствознавство»; по – друге: розподіл дає змогу повністю реалізувати предметну компетентність, яка дає можливість засвоїти учням у процесі навчання досвіду специфічного для певного предмету діяльності, пов’язаного з набуттям нового знання, його перетворення і застосування.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ТЕХНОЛОГІЇ» Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра. Звертаю вашу увагу, що освітня галузь, яка раніше називалася «Технологія» зараз називається освітня галузь «Технології», тому що дана освітня галузь реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатики». Базовим навчальним планом у попередньому стандарті було передбачено по 2 тижневій годині у 1 класі й по 1 тижневій годині у 2-4 класах. У оновленому Державному стандарті на зазначену освітню галузь передбачено за базовим навчальним планом 1 година у 1 класі й 2 тижневі години у 2-4 класах. Метою освітньої галузі «Технології» у новій редакції Державного стандарту загальної початкової освіти є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Звертаємо увагу на зміни, які відбулися в змісті освітньої галузі «Технології»: змінено назви змістових ліній. Тепер це «Ручні техніки обробки матеріалів», «Технічна творчість», «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Самообслуговування» та введено нову змістову лінію «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями». Тепер дитина повинна не тільки бути готовою до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях, а й повинна вміти працювати із графічною інформацією й з комп’ютером; державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів націлюють не тільки на надання школярам інформації про різні види технологічної творчості, декоративно-прикладне мистецтво українського народу, призначення предметів побуту та можливості комп’ютера, але й передбачають наявність діяльнісної лінії у змісті освітньої галузі, тобто застосування знань у практичних ситуаціях.

  Початкова освіта як складова частина загальної середньої освіти спрямована на всебічний розвиток молодших учнів та повноцінне оволодіння ними всіма компонентами навчальної діяльності. Новий Державний стандарт початкової освіти це підтверджує у повній мірі.

Категорія: Мої статті | Додав: Oksana (06.01.2016) | Автор: Назарова О.І. E W
Переглядів: 6464 | Теги: Державні стандарти в початковій осв | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Наш час
Ми у світі
Пошук
Педпреса
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018Створити безкоштовний сайт на uCoz